Опять сижу у Твоих ног,
Опять несу сюда всю муку
И чем я дольше на земле,
Тем тяжелей нести разлуку!
И тяжелее дальше жить,
И сил все время не хватает,
И хочется Тебе служить,
А день за днем все пролетает.
Как хочется, чтоб Ты пришел
Уж поскорее за Невестой,
Как хочется, чтоб Ты нашел
Детей готовых повсеместно,
Чтоб не было немудрых дев,
А только мудрые встречали,
Чтобы ПРЕКРАСНЫЙ ТВОЙ УДЕЛ
Всегда мы в песнях прославляли!!!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
А мудрость в том, чтоб не спешить,
Во всём Иисусу доверяя,
Молиться, верить и любить
И не спешить в чертоги Рая...
У Бога есть на всё свой час!
Он плод незрелый не срывает ...
Он не забыл. Он любит нас!
Не медлит: грешников спасет!!! Комментарий автора: Я, Галя, Господа не тороплю, это просто не возможно, выразила свое состояние. Спасибо за отзыв. Благословений!!!
Близнецова Наталья
2016-07-28 12:15:40
солидарна с тобой,Галечка!благословений Божьих желаю! Комментарий автора: Спасибо, Наташенька, за отзыв. И тебе Божьих благословений!!!
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
