На доске объявлений церковного здания – лист,
Там размашистым почерком вывели слово: «Ищу!»
И короткие строчки взывают, чтоб отозвались
Кто пропавшие вещи нашёл. И приписка: «Грущу».
Мне подумалось, что точно так же наш вечный Господь
По церквям и по миру развесил призывы ко всем,
Точно так же Он ищет пропавших, чья грешница-плоть
Заставляет блуждать и приносит лишь массу проблем.
Ищет Бог в развращённых донельзя духовно церквях
Тех, кто мог бы услышать Его и ответить: «Вот я!»
И нести Весть Благую по миру не только в словах,
Но и в добрых делах, взяв свободу от зла и нытья.
Бог грустит об отпавших от веры и тех, кто погиб,
Так и не обретя мир в своих полных скорби сердцах,
О всех тех, кто не преодолел злой дороги изгиб,
И лежит с перебитой душою в кювете в грехах.
Ищет Бог и у нас огоньки нашей первой любви,
Как горели мы верой, когда только-только спаслись,
А потом суета, глухота и – «зови не зови»,
Потеряли мы что-то, и Бог тихо шепчет: «Найдись!»
На доске объявлений в душе у себя напишу:
«Я ищу, мой Господь, лишь Тебя! Здесь присутствуй! Живи!
То, что я потерял, мне восполни, о Боже, прошу!
Ради пролитой Сыном Твоим на Голгофе крови!»
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
