Поезд мчится в даль растоватся жаль слышен стук колёс чей-то пьяный тост
Время не стоит время и не спит,вдаль летит стрелой унося с собой
Годы и красу, юность и весну, смех и теплоту,жизнь и простоту
Время подожди время не лети, дай мне отдохнуть чтоб пустится в путь
В небо я прийду Бога в нём узрю,скажет Он тогда торжествуй душа!
Ему поклонюсь сердцем помолюсь и скажу тогда вечные слова
Бог - Есть Любовь.
Прочитано 6364 раза. Голосов 3. Средняя оценка: 2,67
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Понравилось.Красиво написано и правильно. Благословений Вам Божьих на новые произведения! Комментарий автора: Спасибо!Я заметил что когда мы пишем как-бы от своего ума
своим умом,то делаем много ошибок.А когда по вдохновению
то получается хорошо.Произведения есть вот только времени нет,и опыпа.Будте Благословенны Марина.
Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
